Ленінський районний суд міста Севастополя

18 квітня 2013, 10:43

Уже стало традицією запрошувати в Ленінський районний суд м.Севастополя представників Державної податкової служби в м.Севастополі для проведення навчань.

Так, 25 березня 2013 року в Ленінському районом суді м.Севастополя, для суддів та державних службовців суду був проведений семінар-навчання по дотриманню антикорупційного законодавства – Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції” на тему: „Декларування доходів – важлива складова профілактики антикорупційного законодавства”.

Для проведення семінару - навчання була запрошена – начальник відділу оподатковування фізичних осіб Державної податкової служби в м.Севастополі - Зоріна Вікторія Олександрівна.

Закон зобов’язує подавати декларацію. Кому, в які терміни її надавати, як заповнювати?

Ці питання хвилюють не тільки державних службовців, але й посадових осіб місцевого самоврядування, та інших осіб, на яких поширюються дія ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо фінансового контролю.

Як декларувати свої доходи й видатки й куди подавати декларацію й за якою формою?

Відповідно до статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» Суб'єкти відповідальності за корупційні правопорушення

1. Суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення є:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад;

в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;

г) військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань;

ґ) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, Голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій);

д) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, особи начальницького складу податкової міліції;

е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, митної служби, державної податкової служби;

є) члени Центральної виборчої комісії;

ж) посадові та службові особи інших органів державної влади;

2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, але одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету;

б) особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи в установлених законом випадках);

в) посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, в тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, які уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному до судового;

г) посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), а також члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів;

3) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до закону;

4) посадові особи юридичних осіб, фізичні особи - у разі одержання від них особами, зазначеними у пунктах 1, 2 частини першої цієї статті, або за участю цих осіб іншими особами неправомірної вигоди.

Хто зобов’язаний подавати декларацію і куди подається декларація?

Відповідно до вимог статті 12 ”Фінансовий контроль” Закону України ”Про засади запобігання і протидії корупції” (далі - Закон), особи на яких розповсюджується Закон зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (далі - декларація) за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.

Особи, які не мали можливості подати до 1 квітня за місцем роботи (служби) декларацію за минулий рік через перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною, через тимчасову непрацездатність, перебування за межами України, під вартою, подають таку декларацію за звітний рік до 31 грудня.

Особи, які не подали декларацію за минулий рік із зазначених причин і звільняються з цього місця роботи, зобов'язані подати таку декларацію до розірвання трудового договору.

Декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація) подається особами, зазначеними у пункті 1 і підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" - за місцем роботи (служби).

Яка передбачена відповідальність за порушення вимог фінансового контролю, а саме за неподання або несвоєчасне подання декларації?

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" внесено зміни у Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Його доповнено главою 13-А ”Адміністративні корупційні правопорушення”.

За порушення вимог фінансового контролю КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Зокрема: Стаття 1726 Порушення вимог фінансового контролю - Неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбаченої Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», - тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Де зберігаються декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру?

Декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру зберігається в особових справах осіб на яких розповсюджується Закон за місцем роботи (служби).

Відомості, що містяться в декларації, є конфіденційною інформацією (з обмеженим доступом). Згідно із Законом України ”Про інформацію”, під конфіденційною інформацією, як одного з видів інформації з обмеженим доступом, розуміють відомості, що знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Чи потрібно вказувати в декларації відомості про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру осіб, які не перебувають у шлюбі з декларантом, але проживають разом з ним?

Відповідно до статті 1. ”Визначення термінів” Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" членами сім'ї є особи, які перебувають у шлюбі, їхні діти, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Враховуючи вищенаведене, відомості про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру осіб, які не перебувають у шлюбі з декларантом, але проживають разом з декларантом і ведуть з ним спільне господарство зазначають у відповідних позиціях декларації як відомості про членів сім’ї декларанта.

Загальні відомості про цих осіб, (ступінь родинного зв'язку, прізвище, ініціали, реєстраційний номер облікової картки платника податків/ серія та номер паспорта громадянина України) необхідно зазначити у позиції 4 ”Члени сім’ї декларанта” Розділу І ”Загальні відомості” декларації.

Чи потрібно вказувати в декларації відомості про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру батьків осіб на яких розповсюджується Закон, які проживають разом з ним та дорослих дітей, які проживають окремо?

У декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру зазначаються відомості тільки щодо членів сім’ї декларанта.

Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли не проживає спільно з ними, але відповідно до ч. 1 ст. 6 Сімейного кодексу України особа наділена таким правовим статусом до досягнення нею повноліття.

Тому при заповненні декларації відомості про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру дорослих дітей (батьків) декларанта зазначаються коли дорослі діти (батьки):

- перебувають під опікою або піклуванням декларанта;

- спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки з декларантом (тобто наявність у них спільних з декларантом витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин).

Відповідно до частини 1 статті 29 ”Місце проживання фізичної особи” Цивільного Кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, де фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна (ч. 5 ст. 29 ЦКУ).

Чи є сума позики (кредиту), отриманого декларантом у фінансовій установі у звітному періоді, доходом та в яких пунктах і розділах декларації потрібно відображати цю суму та ту, що сплачується банку за кредитним договором у звітному періоді?

У позиції 20 ”Інші види доходів” Розділу ІІ ”Відомості про доходи” декларації зазначається загальна сума усіх позик (у грошовій або натуральній формах) (кредитів), які отримав декларант або члени сім’ї декларанта за минулий рік від фінансових установ (банку, кредитної спілки, лізингової компанії, ломбарду, страхової компанії тощо).

У позиції 57 ”Погашення основної суми позики (кредиту)” та у позиції 58 ”Погашення суми процентів за позикою (кредитом)” Розділу VІ ”Відомості про фінансові зобов’язання” зазначається загальна сума сплачених декларантом протягом звітного року платежів за договорами позики (кредиту) у рахунок погашення основної суми позики (кредиту) та суми процентів за позикою (кредитом), а у позиціях 63 та 64 розмір таких платежів здійснених членами сім’ї декларанта.

Позика - передача за договором (угодою) однією стороною (позикодавець) другій стороні (позичальникові) безоплатно або за певну винагороду кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою – тобто іншими словами, така річ є замінною.

Договір позики може бути безпроцентним, або під певні проценти, що регламентується Цивільним Кодексом України.

Кредит - це гроші, які позичальник отримує від банку чи іншої фінансової установи, уклавши з ним кредитний договір і які підлягають поверненню разом з відсотками, на умовах і в строк, передбачені кредитним договором.

Відомості щодо фінансових сум заокруглюються до гривні.

Декларація може бути піддана перевірці на достовірність зазначених у ній відомостей про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру спеціально уповноваженими суб’єктами, які безпосередньо здійснюють у межах своєї компетенції заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень відповідно до Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".