Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 6 листопада 2013 року розглянув справу № 6-108цс13, предметом якої був спір щодо про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і зробив правовий висновок, що відповідно до аналізу норм ст.ст. 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України шкода, (в тому числі моральна), завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Положення ст.ст. 1187, 1188 ЦК України є спеціальними по відношенню до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, у зв’язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам.
За змістом ч. 2 ст. 1188 ЦК України, обов’язок по відшкодуванню шкоди, завданої іншим особам (які не є власниками або володільцями транспортного засобу, наприклад, пасажир транспортного засобу) покладається на власників (володільців) джерел підвищеної небезпеки, незалежно від вини обох водіїв або одного із них (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
_03_03.png)
