Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 12 лютого 2014 року ухвалив постанову у справі № 6-166цс13, предметом якої був спір про розірвання договору оренди землі і зробив правовий висновок, про те, що виходячи зі змісту статей 24 та 25 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161-ХІV) припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача третім особам функцій з її обробітку й оплати орендної плати орендодавцю, виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем, та є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за ст. 32 Закону № 161-ХІV.
_03_03.png)
